Продовжуємо публікувати соціальні історії з досвіду діяльності нашого партнера ГО “Ліга соціальних працівників м.Києва”:
5-річний Мишко знов бешкетує, проте його опікун, 55-річна пані Тетяна дуже спокійно та терпляче відноситься до пустощів маленького гіперактивного «розбишаки». Вона оточила його турботою та любов’ю. Саме любові не вистачало хлопцеві ще з народження.
Мати Мишка постійно пиячила, залишала малечу самого «голодного й мокрого». Біологічний батько Мишка та пані Тетяна-бабуся намагалися втрутитися, проте марно. Між батьками в родині були постійні конфлікти, розборки та крики. Роздратована мати записала у свідоцтво про народження хлопця свого нового чоловіка. Коли дитині був 1 місяць від народження,Служба у справах дітей Деснянського району вилучила хлопчика з родини, та визначила його місце перебування в дитячому закладі інтернатного типу «Берізка». За невиконання батьківських обов’язків року «батьки» Мишка були позбавлені батьківства.
Пані Тетяна, біологічна бабуся, постійно відвідувала хлопчика у закладі, проте як вона каже «тягар на душі від покинутої рідної кровинки не давав їй спокою».
У 2021 році Тетяна Анатоліївна зважилась забрати Мишка з дитячого будинку «Берізка» та розпочала оформлення опіки. Малолітній Мишко в родині почував себе потрібним, оточеним увагою та любов’ю. І все ніби налагоджувалось. Проте дитина, коли стала відвідувати дитячий садок, почалися проблеми. Хлопчина гіперактивний та й інтернатне життя навчило його своїх правил, тому він відбирав іграшки, відстоював свою територію, давав «здачі». Це призводило до дитячих скарг та з’ясування питань з батьками.
Тетяна Анатоліївна не могла працювати, оскільки треба було дуже багато сил приділяти уваги дитині й налагоджувати відносини в родині. Різниця у віці між поколіннями була чималенька, отже родині була потрібна професійна підтримка та допомога.
За справу взялася Ірина Бондаревська, фахівець із соціальної роботи проєкту: «Забезпечення системного реагування на потреби дітей, які повернулись до біологічних сімей з інтернатних закладів, та дітей групи ризику», що реалізує у столиці ГО «Ліга соціальних працівників м. Києва» за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та сприяння ГО «Ліга соціальних працівників України». Після прийняття рішення взяти родину у коло своєї уваги, Ірина вважала за потрібне запропонувати бабусі психологічну підтримку. Спільно з психологом Деснянського районного у місті Києві центру соціальних служб була проведена потужна мотиваційна робота, щоб бабуся разом з дитиною почали відвідувати консультації психолога. Опікун не одразу, проте погодилась відвідувати психолога Центру, яким згодом було проведено грунтовну комплексну психологічну роботу.
За результатами діагностики стало очевидно, що Мишко не проявляє агресії до оточуючих, але в силу вікових особливостей та гіперактивності йому важко налагоджувати стосунки в соціумі. Фахівець Ірина Бондаревська неодноразово відвідувала дитячий садок та мала розмови з вихователем Мишка.
Після спільних розмов з вихователем й відвідування психологічних консультацій і у хлопця поступово налагоджуються відносини в родині та в дитячому колективі. Зі слів пані Тетяни: «Мишко почав відчувати до неї довіру, більше проявляти любов та вдячність. В садочку він почав звикати до нових відносин, став менш агресивним та більш слухняним та поступливим».
Опікун звернулась за допомогою щодо влаштування Мишка в безкоштовні спортивні секції в районі. За результатами співпраці фахівця із соціальної роботи з відділом сім’ї, молоді та спорту Деснянської РДА Мишка було зараховано до секції карате, що знаходиться біля його дому, яку він із задоволенням відвідує. Також хлопець щомісячно відвідує парк розваг «Закревського періоду». Такі активні заняття та участь в соціо-адаптаційних заходах сприяють зміцненню імунітету та допомагають направити фонтан дитячої енергії в потрібне русло, а також вчать концентруватися.
У опікуна з’явилась потреба в юридичній допомозі. Нещодавно пані Тетяна втратила сина, який є біологічним батьком дитини. Проте при оформленні документів в свідоцтво про народження Мишка мати вписала ПІБ, свого другого чоловіка. Опікун мала намір змінити в документах по- батькові Мишка на біологічного батька, щоб в дитини було цілісне сприйняття себе. Фахівець із соціальної роботи Ірина сприяла отриманню первинної юридичної консультації.
Проте вирішення юридичних питань наразі можливе у частковому форматі. Щодо зміни по- батькові є багато проблемних моментів, і опікун отримав роз’яснення. За додатковою консультацією згодом опікуна було перенаправлено до безоплатної правової допомоги, адже тут виникло багато проблемних моментів. Наразі бабуся обирає шлях вирішення питання.
Фахівець із соціальної роботи продовжує постійну підтримку опікунської родини, за наявності їм надається гуманітарна допомога. Для спеціаліста важливо, що опікун довіряє фахівцям, інформує про життя хлопця, консультується, звертається за порадою, активно із задоволенням долучається до запропонованих заходів.
Робота триває.
У проєкті, реалізацією якого займається ГО «Ліга соціальних працівників м. Києва» ще багато історій. Тому, далі буде.
