В умовах плідної співпраці триває взаємодія мережі Центрів соціальних служб м. Києва з ГО «Ліга соціальних працівників м. Києва». А ми продовжуємо публікувати соціальні історії, в основі яких робота фахівця із соціальної роботи, з його успіхами та професійними пошуками, робота людини з великим серцем.
Вже рік 82 –річна Галкина Галина Степанівна (прізвище змінено) з любов’ю опікується 6-річною Анною. Дитина залишилась без батьківського піклування і отримала статус дитини – сироти в січні 2023 року. Через місяць, Галина Степанівна, рідна бабуся дитини, стала її опікуном.
Поки дитина ходила до дитячого садочку, опікун доглядала за нею та виконувала всі обов’язки. Аня дуже активна дівчинка: любить активні ігри, із задоволенням ганяє на велосипеді та на самокаті. Вона майже ніколи «не сидить на одному місті». Проте пані Галина вже не в змозі довго ходити, не може виносити велосипед для Ані на подвір’я для прогулянки.
Про все це дізналася фахівець проекту: «Забезпечення системного реагування на потреби дітей, які повернулись до біологічних сімей з інтернатних закладів, та дітей групи ризику» Головань Юлія Валентинівна та взяла родину під супровід. Стан опікуна був такий, що фахівцю із соціальної роботи під час першої зустрічі довелося йти разом до поштового відділення і допомагати отримати посилку надіслану з закордону.
Допомога була потрібна майже на кожному кроці. Бабуся сильно хвилювалася про майбутнє Ані, тому вирішила відкрити банківську карту, на яку б накопичувала кошти нараховані їй за опікунство. Разом з фахівцем Юлією вони ходили в банківську установу для консультування по відкриттю картки.
Влітку Галина Степанівна перенесла важке захворювання і двічі перебувала в лікарні. Під час відвідування Юлією бабусі у лікарні, вона постійно повторювала, що «боїться, що помре і Анна залишиться сама».
Коли прийшов час влаштовувати дитину в ЗНЗ у перший клас, Галина Степанівна зрозуміла, що вона не в змозі буде відводити та забирати дитину зі школи, і в неї не вистачить сил робити з дитиною домашнє завдання та інші необхідні додаткові речі по піклуванню за нею.
Отже було прийнято рішення шукати для дитини нового опікуна.
Фахівець із соціальної роботи разом із опікуном розглядали декілька кандидатур опікунів, спираючись на інтереси дитини, а не матеріальні інтереси потенційних опікунів, адже у дитини є майно їй від батьків та від бабусі.
З потенційними кандидатами Анна спілкувалась. Навіть з одним із них Анна їздила на Західну Україну на відпочинок, але їм було з нею складно і вони відмовились стати опікунами. Проте фахівець та бабуся невтомно шукали, адже дівчинка заслуговувала на достойну любов та турботу.
Кандидатом на нового опікуна виявилась людина не з числа родичів дитини. Проте в ході оформлення опіки були певні складності. Майбутній опікун Наталя Володимирівна на час оформлення документів по опіці працювала, але не була офіційно працевлаштована. Фахівець із соціальної роботи проговорила з Наталією план її дій, які дадуть змогу прискорити рішення щодо позитивного прийняття рішення про опіку над дитиною.
Оскільки невдовзі починався навчальний рік, було прийнято рішення, що дитина з понеділка по п’ятницю буде проживати з потенційним опікуном та ходити до школи, що розташована поруч з будинком, а у вихідні дні її привозитимуть до рідної бабусі- опікуна.
Звісно фахівець із соціальної роботи Юлія Головань разом із фахівцем Служби у справах дітей та сім’ї провели відвідування родини потенційного опікуна. Дитина із захватом розповідала про своє навчання і стосунки з однолітками, показувала свої улюблені іграшки. Аня розповідала як сильно любить свою бабусю і сумує за нею, проте слухається Наталю і хоче бути з нею. Із захватом дівчинки розказувала, що в неї з’явились «брат та сестра», які живуть поруч.
Робота фахівця по підтримці дівчинки триває. При наявності видається гуманітарна допомога, вони постійно на зв’язку, і зазвичай із задоволенням долучаються до заходів, що відбуваються на базі Центру соціальних служб Деснянського району.
Найближчим часом заплановано знову візит до школи, де навчається дитина під опікою. Юлія хоче поспілкуватися з класним керівником і зрозуміти наскільки добре іде соціалізація, адже надважливо, щоб дитина була охоплена увагою. Дуже цінно, коли є люди, готові віддати свій час та своє серце дитині, яка потребує турботи.
І фахівці готові шукати таких людей.
Нагадуємо проект реалізується у столиці ГО «Ліга соціальних працівників м. Києва», за підтримки Міжнародного надзвичайного фонду допомоги дітям при Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) та сприяння ГО «Ліга соціальних працівників України».
На жаль, родина не дала згоди на публікацію фотографій. Проте ми маємо чудову нагоду представити фото отримувачів послуг з досвіду роботи у проекті фахівця із соціальної роботи Юлії Головань.
