Продовжуємо публікувати соціальні історії щодо роботи з сім’ями, які потребують допомоги від нашого партнера ГО Ліга соціальних працівників м. Києва. Цінуємо досвід, працюємо заради спільних цілей на благо територіальної громади столиці.
Родина киян. Михайлова Марина дуже любить свого маленького синочка, 5-річного Романа, піклується про нього як за двох (за себе та за батька, який ніколи не підтримував контакт із своїм сином). Мати завжди самостійно справлялась із скрутними моментами, і розраховувала лише на себе. Та і підтримки не було, де черпати, – ні батьків, ні близьких родичів у жінки немає. Марина завжди думала, як нагодувати дитину, одягнути, порадувати сина, організувати дозвілля, ніколи не мала тяги до алкоголю, шкідливих звичок в неї також немає. Але все ж таки трапилась ситуація, коли дитину було вилучено з родини.
«Ніколи не знаєш, яке лихо може трапитись в твоєму житті» – прокоментувала Марина, описуючи свою ситуацію фахівцю із соціальної роботи проєкту «Забезпечення системного реагування на потреби дітей, які повернулись до біологічних сімей з інтернатних закладів, та діти групи ризику». Марина ж звісно, такого не очікувала. Розлучити її з маленьким сином – сенсом у житті, любовю, єдиною надією, світлим променем. Це було важке потрясіння для жінки, тим паче у неї часто ідо цього спостерігався нестабільний психоемоційний стан, надмірна збудливість та збентеженість.
Фахівець із соціальної роботи Юлія взяла під опіку родину, адже було розуміння, що жінка потребує соціально-психологічної підтримки для якнайшвидшого подолання життєвих труднощів та можливістю надалі самостійно справлятись з ними, а головне-повернути дитину додому.
Материнський інстинкт зіграв важливу роль. Жінка зібрала всю свою силу та доклала максимально всіх зусиль, щоб повернути дитину собі на виховання. Мати тримала контакт з працівниками Служби у справах дітей та сім’ї Дніпровської РДА, отримала дозвіл на відвідування дитини в державному закладі, виконувала всі рекоменації сеціалістів Cлужби у справах дітей та сім’ї КМДА, кожного дня навідувалась до сина та приносила йому гостинці. Результатом зусиль жінки стало повернення Романа до біологічної родини.
Проте з метою недопущення повторення ризику вилучення хлопчика з сім’ї, фахівець із соціальної роботи проєкту працювала щодо формування навичок відповідального батьківства, підвищення батьківського та виховного потенціалу та налагодженні емоційних стосунків між матір’ю та дитиною.
Юлія запропонувала Марині пройти навчальний курс з розвитку батьківського потенціалу, який жінка активно відвідує, виконує всі рекомендації, ділиться своїми успіхами на навчанні, активно спілкується з учасниками програми. Завдяки фахівцю мати отримала гуманітарну допомогу у вигляді продуктів харчування та засобів гігієни.
Тепер Марина бачить потребу в індивідуальних консультаційях психолога центру, має намір найближчим чином записатись до спеціаліста та пропрацювати власні глибинні травми. Активно йде на контакт з Юлією, відповідально виконує рекомендації сеціаліста.
Протягом багатьох років у Марини були неофіційні короткотривалі роботи, зараз жінка працевлаштувалась. Це сприяло покращенню її емоційного стану, вона почала цінувати себе, життя, дбати про себе, в неї «ніби виросли крила». Вона так і каже: «Робота мене надихає на життя!». Проте Марина встигає дбати про Романа, приділяє йому багато уваги.
«Жінка змінилась за час перебування у проєкті»,- зазначає спеціаліст Юлія,- вона нарешті вийшла з пригніченого стану, у неї з’явилась енергія та сила, мудрість, вміння позитивно аналізувати. Вона ставить собі цілі і хоче їх реалізувати, зараз Марина вже замислюється про підвищення кваліфікації.
Мені, як спеціалісту дуже важливо побачити позитивні зрушення в родині, що означає, що всі ресурси вкладено недарма.
А найважливіше, що такі зміни лише на користь Романа. Адже самореалізована, стабільна мати-запорука спокою дитини, подальшого повноцінного розвитку та щасливого майбутнього в родині».
Впровадження проєкту «Забезпечення системного реагування на потреби дітей, які повернулись до біологічних сімей з інтернатних закладів, та діти групи ризику» у столиці здійснює ГО «Ліга соціальних працівників м. Києва» за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та сприяння ГО «Ліга соціальних працівників України».
