Мета: привернути увагу до проблеми насильства над дітьми у всіх його формах (фізичному, психологічному та сексуальному) та сприяти створенню безпечного середовища для дітей.
За інформацією Національної гарячої лінії для дітей та молоді:
Насильство над дітьми має декілька форм. Воно може бути фізичним, психологічним, економічним та сексуальним.
Насильство існує в різних країнах і в різних середовищах — в сім’ї, громаді, школі та в Інтернеті. Здебільшого насильство по відношенню до дітей відбувається з боку людей, яким вони довіряють — серед них можуть бути батьки чи опікуни, інші члени сім’ї, вчителі, однолітки, тощо.
Дуже часто насильство відбувається приховано від очей громадськості. Незалежно від того, якій формі насильства піддається дитина, це призводить до серйозних наслідків на все життя. Незважаючи на це, переважна більшість постраждалих дітей ніколи не звертаються по допомогу.
Види насильства:
• Фізичне насильство — це навмисне завдавання фізичної шкоди іншій людині. Навіть одиничний випадок побоїв уже є насильством.
Ставити дитину в куток, замикати у кімнаті, давати ляпаса, тягнути її за волосся, кидатися предметами, змушувати вживати наркотики чи алкоголь — все це прояви фізичного насильства.
Вражає той факт, 68% дорослих зізналися, що мають знайомих, для яких є нормою інколи вдарити дитину по сідницях, а 32% дорослих вважають, що виховання неможливе без фізичних покарань.
• Психологічне (або емоційне) насильство — це використання переваги, щоб принизити та знецінити іншого. Насильством також є свідоме ігнорування потреб та почуттів людини, яка залежить від іншого та потребує догляду.
• Психологічне насильство щодо дітей найчастіше виправдовують перевагою у досвіді, виховними потребами, нездатністю дітей самостійно подбати про себе. Часто батьки й опікуни не усвідомлюють, що їхні дії чи слова (або ж бездіяльність) є психологічним насильством. Відтак, кількість постраждалих дітей психологічного насильства найбільша з-поміж усіх його видів — 45%.
«Ти тупий/тупа», «Так і виростеш нездарою», «Ти зі мною, бо він/вона вчинила погано, я б ніколи так не зробив/зробила» — подібні приниження, втягування дитини у конфлікти між батьками, насильство, яке відбувається на її очах, ігнорування інтересів завдають шкоди дитячій психіці.
• Економічне насильство — позбавлення людини житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, використання фінансової переваги. Таке насильство часто важко припинити, оскільки дитина цілковито позбавлена ресурсів для самостійного життя і залежна від допомоги сторонніх.
Коли дитині доводиться знаходити гроші у сторонніх, самостійно заробляти замість навчатися у школі чи красти, щоб купити необхідні речі або їжу — це економічне насильство. Коли дорослі примушують дитину віддавати подаровані гроші, погрожують вигнати з дому, або відібрати речі у якості покарання — це також прояви економічного насильства.
- Сексуальне насильство. Більше тут: https://kmcss.kyiv.ua/wp-admin/post.php?post=22218&action=edit
❓Як зрозуміти, що дитина піддається насильству
Постраждалі від насильства схильні мовчати про це з різних причин. Тому для вчасної та ефективної допомоги, важливо вміти помічати ознаки, що можуть свідчити про насильство.
Серед ознак можуть бути такі — дитина стала мовчазною, відповідає односкладно на будь-які питання, перестала спілкуватися з друзями, має різкі зміни настрою, аутоагресивну поведінку, часто заплакана, має синці, подряпини, може недоїдати, недосипати, мати неохайний вигляд. В комплексі чи окремо — ці ознаки мають насторожити дорослих.
✅ Як варто говорити з дітьми постраждалими від насильства:
Дитина, яка постраждала від насильства, не завжди прямо скаже про таку ситуацію вдома. Тому, якщо у неї виявляються непрямі ознаки насильства, насамперед варто встановити діалог. Почати розмову із фраз «У тебе сумний вигляд. Щось сталося?» чи «Я можу тобі допомогти?».
У розмові із постраждалою дитиною, важливо уважно її слухати і не перебивати. Адже акт насильства може викликати відчуття сорому і страху за своє життя. Тому важливо дати зрозуміти, що вам можна довіряти і ви готові допомогти.
Національна гаряча лінія для дітей та молоді:
116 111 (з мобільного);
0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного).
Дзвінки безкоштовні, анонімні та конфіденційні.
