Продовжуємо ділитись історіями з досвіду діяльності нашого давнього партнера-ГО “Ліга соціальних працівників м.Києва”:
Соціальні історії проекту: “Забезпечення системного реагування на потребу дітей, які повернулися до біологічних сімей з інтернат них закладів та дітей групи ризику» різні. Працюючи в інтересах дітей зазвичай хочеться швидко та якісно виконати роботу і отримати стійкий позитивний результат, проте у житті буває по-різному. Про це і піде мова.
Фахівець із соціальної роботи Таміла, яка працює в проєкті, опікується мешканцями Деснянського району, всім відомого як славнозвісна «Троєщина». Отже, більше викликів-більше зусиль, а відповідно потрібно шукати більше можливостей.
На момент знайомства фахівця з опікунською родиною 70-річною Крістіни Є. її підопічний 12-річний Владислав (справжні імена змінені) перебував у стані ризику потрапляння до інтернатного закладу. Крістіна Станіславівна- його бабуся була опікуном над хлопцем практично з дитинства. Його мати була визнана недієздатною та проходила лікування у психіатричному закладі; про батька відомостей не має. Дідусь хлопця, який раніше проживав у Миколаєві, через військові дії навесні 2023 року повернувся до Києва і став постійно перебувати у квартирі, де жив Владислав.
Зі слів соціальних працівників Деснянського районного центру соціальних служб родина потрапила у їх поле зору якраз з моменту приїзду дідуся. До цього нарікань щодо виконання батьківських обов’язків та вихованню Владислава до опікуна не виникало.
На жаль, з приїздом дідуся в сім’ї почалися скандали, дійшло навіть до здійснення фізичного насилля щодо пані Крістіни. Вона почала скаржитися на поганий стан здоров’я, адже ціла низка проблем враз легла тягарем на її вже немолоді плечі. Окрім того стало відомо, що біологічну матір хлопця збираються виписати із закладу, у якому вона проходила лікування.
Фахівець із соціальної роботи Таміла здійснила комплексну оцінку потреб дитини і прийшла до висновку, що вищевказані факти є потенційно небезпечними для дитини та можуть нести загрозу її психологічному та фізичному здоров’ю. Бабусю було направлено до Деснянського районного центру соціальних служб для проходження курсів підвищення батьківського потенціалу, а дитину попередньо записано на консультації до психолога.
Проте незабаром у Крістіни Станіславівни стався сердечний напад і її забрала у лікарню швидка допомога. Саме в цей час мати хлопчика виписали із закладу і вона вже перебувала вдома. Оцінивши обставини, які склалися, разом із представниками Служби у справах дітей Деснянського району, далі (ССД) було прийнято рішення про тимчасове вилучення Владислава до Центру соціально-психологічної реабілітації №1.
Через декілька днів Крістіна Станіславівна повернулася додому, однак через тиждень знову опинилася у лікарні. З того часу і до грудня 2023 року дитина перебувала у закладі.
Здавалося б фахівцям із соціальної роботи можна б було опустити руки та прийняти той факт, що дитина вже не повернеться додому. Після виходу з лікарні стан здоров’я пані Крістіни значно погіршився. Психологічно та фізично вона частково була не в змозі приділяти належну увагу хлопчикові. Окрім того, під час повторних відвідувань разом із спеціалістами ССД було встановлено факт проживання у квартирі дідуся та біологічної матері, що створювало потенційну небезпеку для дитини. І попри надання Кристині неодноразової продуктової допомоги, бабуся постійно скаржилася, «що в неї немає коштів навіть на їжу».
З Владиславом було проведено комплексну психологічну оцінку та діагностику психологом закладу, лише завдяки цьому дитина не втратила віру та надію на краще.
А найкращим варіантом для дитини, на думку фахівців ССД, на той час був пошук та влаштування хлопчика до прийомної родини. Було організовано спільну роботу щодо якнайшвидшого вирішення питання. Через невизначеність, яка постійно переслідувала Владислава, він і сам: «не проти опинитися в родині, адже перебування у закладі дуже пригнічує». ССД підготувала відповідні документи та подала справу до суду на позбавлення Крістіни Станіславівни опіки.
Попри це під час усього періоду перебування дитини у закладі фахівець із соціальної роботи Таміла докладала максимальних зусиль заради можливого повернення хлопчика додому. Пані Крістіна все ж таки знайшла в собі сили та бажання і відвідала декілька тренінгів з підвищення батьківського потенціалу. Окрім того, спільними зусиллями вдалося відокремити дідуся та матір з квартири та помешкання стало відповідати санітарним нормам.
Зважаючи на подані вище факти суд прийняв рішення залишити дитину з опікуном та якнайшвидше організувати повернення хлопчика.
Наразі для Владислава вдома створені всі необхідні умови для навчання та відпочинку, сторонні особи у квартирі не проживають. Фахівець із соціальної роботи продовжує робота з родиною відповідно до індивідуального плану.
Так, не одразу є бажаний результат, проте не опускаючи рук, крок за кроком фахівці із соціальної роботи працюють заради дітей.
Впровадження проєкту «Забезпечення системного реагування на потреби дітей, які повернулись до біологічних сімей з інтернатних закладів, та дітей групи ризику» у столиці здійснює ГО «Ліга соціальних працівників м. Києва» за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та сприяння ГО «Ліга соціальних працівників України».