Розпочинаємо низку соціальних історій з життя проєкту: «Забезпечення системного реагування на потребу дітей, які повернулися до біологічних сімей з інтернатних закладів, та дітей групи ризику», до реалізації якого у столиці долучилась ГО «Ліга соціальних працівників м. Києва»-надійний парнер Київського міського центру соціальних служб. Благополуччя родин столиці-спільний пріотет, отже. робота має потребує професійної взаємодії:
«Діти почали відчувати у нїй зміни»
Родина Олександри Я. (імена усіх героїв змінені) є внутрішньо переміщеною із Херсонської області. Як розпочалася війна Олександра забрала дітей та виїхала на рік за кордон, тепер її родина проживає у Печерському районі столиці. Пані Олександра є опікуном Євгена та Марійки, та опікується власною онукою Валентиною.
Звісно у такому «великому господарстві» є проблеми. З’ясувалося, що одна дитина не має законного представника. 51-річна Олександра не працює, оскільки втратила роботу через переїзд та події в Україні. Діти не виявляють бажання до спілкування з будь з ким з близькими та в школі, нерідко конфліктують між собою та з опікункою. У зв’язку з початком повномасштабної війни в країні ситуація вдома погіршилась .
Фахівець із соціальної роботи Оксана побувала у родині, і взяла її під свою особливу опіку. Спільно з психологом Центру провели потужну мотиваційну роботу для того, щоб жінка разом з дітьми почала відвідувати консультації психолога. Опікун та діти не одразу, проте погодилися відвідувати психолога Печерський районний у місті Києві центр соціальних служб. З кожним працювали окремо. З’ясувалося, що Валентина найбільш відкрита з трьох дітей, з Євгеном працювали над налагодженням дружніх і сімейних стосунків із сестрами. Після відвідування психолога діти стали більш відкритими один до одного та опікуна, налагодились відносини в родині та в школі.
Олександра також відвідувала консультації психолога, які пішли їй на користь, вона почала відбудовувати свій авторитет в очах дітей. Зі слів Олександри: «Діти почали відчувати в нїй зміни».
Олександра потребувала також юридичної допомоги. Спеціаліст проекту Оксана звернулася до Печерського Центру, та перенаправила опікуна до юриста щодо отримання первинної юридичної консультації. Олександра має намір батька позбавити батьківських прав та оформити опіку на дитину Валентину. Фахівці безоплатної правової допомоги надали вторинну правову допомогу та призначили адвоката для допомоги отримувачу послуг. Наразі адвокат складає позовну заяву до суду щодо позбавлення батька батьківських прав та оформлення опіки на Валентиною та буде представляти інтереси родини в суді.
Робота фахівця із соціальної роботи Оксани із родиною продовжується.
Оксана: “Цей випадок для мене став особливий, як для фахівця і просто людини. Історія родини була тяжка, родина опікунська при цьому, ще й ВПО. Вразило те, що люди втратили дуже багато – домівку, роботу, чоловіка (сімейних затишок), друзів, знайомих, школу і багато ще всього, але не втратили віру у майбутнє,тримаються і чекають перемоги, щоб повернутися до рідної домівки. За підтримки фахівців проекту та фахівців різних установ, родина адаптувалася до нових умов сьогодення, діти пішли до школи, опікун створює усі необхідні умови для повноцінного розвитку дітей. Для усіх дуже важливою є міжвідомча взаємодія, із державними органами, установами, закладами, а також благодійними організаціями, щоб такі родини долали складні життєві обставини.”
