16, 17 та 21 жовтня відбулися семінари «Невизначена втрата: робота з особами та сім’ями, рідні яких зникли безвісти за особливих обставин», організовані Київським міським центром соціальних служб.
Учасники мали змогу долучитися онлайн або офлайн, обравши зручний формат.
Мета семінарів – підвищення професійних компетенцій спеціалістів соціальної сфери, які працюють із людьми, що переживають невизначені втрати.
Фахівці сформували розуміння:
- про види втрат і специфіку соціальної підтримки в кожному випадку;
- про особливості допомоги людям, які живуть у стані невизначеності;
- про власні реакції спеціалістів на подібні ситуації та способи їх опрацювання.
Термін «невизначена втрата» увів у науковий обіг докторка Полін Босс. Невизначена втрата – один з найважчих видів втрат. Жити у невизначеності важко. – виникає двозначність, яка не дає можливості прийняти рішення, пристосуватися чи відкрити процес горювання.
Кожен із нас втратив відчуття безпечного світу — це також свого роду невизначена втрата. «На цій зустрічі ми в основному говорили про невизначені втрати під час війни. Але частково торкнулися цієї теми і в більш широкому розумінні, оскільки учасники семінару працюють і з сім’ями, рідні яких мають деменцію; особами, які переживають ситуації різного характеру, які не мають ясності» – зауважує координатор напряму, методист КМЦСС, Майстер соціальної роботи Устінова Тетяна.
Своїм досвідом пошуку брата- загиблого Захисника з колегами поділилася Олена Петруненко, соціальний менеджер Шевченківського районного центру соціальних служб, Майстер соціальної роботи.
На семінарі йшлося про безпеку під час пошуку рідних і запобігання шахрайству; алгоритм подання документів та оформлення статусу; ресурси для проживання життя у невизначеності тощо. Дякуємо всім учасникам за відкритість і готовність ділитися, адже тема вкрай складна та делікатна.
