Працівники та працівниці соціальних служб щодня стикаються з великими викликами: невмотивованістю клієнтів, складними життєвими обставинами та низькою готовністю людей до змін. До цього додається високе професійне навантаження і ризик вигорання самих фахівців. Саме тому зростає потреба у супервізіях.
29 вересня в приміщенні Київського міського центру соціальних служб відбулась групова супервізія «Мотиваційне інтерв’ю (МІ) в практиці працівників/-ць соціальних служб». Захід відбувся в рамках співпраці мережі центрів соціальних служб з психологинею, тренеркою, гештальт-терапевтокою в начанні, авторкою тренінгових програм, співавторкою національної антибулінгової програми, навчально-освітніх тренінгів і посібників Уляною Мирошниченко.
Уляна підкреслює: «Підхід мотиваційного інтерв’ю допомагає ефективніше працювати з невмотивованими клієнтами, зменшувати втому й досягати відчутних змін у житті людей». Це була вже друга зустріч на цю тему, де учасники та учасниці ділилися власним досвідом застосування методу як це спрацювало, а де виникли труднощі та які є питання. Чесно говорили про «глухі кути» у спілкуванні з клієнтами та клієнтками— коли діалог ніби зупиняється і складно рухатися далі. Разом шукали відповіді:
– про варіативність дій та як саме МІ може допомогти під час консультування;
– про те, як рамкувати клієнтів, які говорять багато і тим самим уникають усвідомлення складнощів та проблем;
– про межі відповідальності клієнтів/-ок та спеціалістів/-ок;
– як не включати “рятівника”;
– як не знецінювати себе, як спеціаліста/-ку та як підтримувати себе.
Найціннішим стало саме відчуття обміну— коли професійний досвід кожного/кожної стає ресурсом для всієї групи.
Результат — розширене бачення та конкретні ідеї для дії й більше впевненості в тому, що навіть складні ситуації можна розкривати крок за кроком.
У моменті, коли чесно ділишся своїми труднощами й отримуєш підтримку, з’являється і сила, і бажання рухатися далі.
